Технології менеджменту знань (122 “Комп’ютерні науки та інформаційні технології”, спеціалізація “Консолідована інформація”)

Тип: Нормативний

Кафедра: інформаційних систем у менеджменті

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
33Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
324доцент Твердохліб І. П.

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
316

Опис курсу

Анотація  навчальної   дисципліни:

Метою викладання навчальної дисципліни «Технологія менеджменту знань» є: ознайомлення студентів з основами набуття, подання, класифікації та компіляції знань. Дисципліна дає ґрунтовні теоретичні знання i практичні навики створення моделей організаційної системи з використанням баз даних i баз знань.

Завданнями вивчення дисципліни «Технологія менеджменту знань» є: придбання студентами основних теоретичних знань в галузі розроблення інформаційних систем, що ґрунтуються на знаннях; ознайомлення з технологією створення інформаційних систем з використанням CASE-інструментарію.

 

Результати навчання:

  • знати: методи набуття знань, методи подання знань, методи класифікації і компіляції знань; стандарт онтологічного дослідження, метод детермінантного аналізу; техніку діаграм прецедентів, у тому числі з використанням CASE-інструментарію; техніку діаграм взаємодії, у тому числі з використанням CASE-інструментарію; методологію об’єктно-орієнтованого аналізу і проектування, а також інструментальні CASE-засоби підтримки життєвого циклу програмного забезпечення;

вміти: працювати з експертними та текстологічними джерелами інформації для інтеграції даних і знань в області діяльності організації; ідентифікувати вимоги до організаційної системи з боку зовнішнього оточення, визначаючи запит до системи, тобто її зовнішню детермінанту, і образ системи, що задовольняє цим вимогам; будувати зовнішні (контекстні) моделі (прецедент-моделі) організаційної системи, визначаючи межі системи (бізнесу), суб’єктів бізнесу, прецеденти бізнесу; будувати внутрішні моделі (об’єктні моделі) організаційної системи, визначаючи об’єкти і відношення між ними, поведінку об’єктів, взаємодії об’єктів у прецеденті; формулювати функціональні вимоги до інформаційних систем, розробляти технічні завдання, функціональні специфікації і т.д.; беручи участь на всіх етапах проектування, розробки (набуття), впровадження й експлуатації інформаційних систем і технологій, оцінювати їхню адекватність і ефективність.