Koszykowka або баскетбол по - університетському

Ці хлопці грають у баскетбол. Важливою частиною їхнього життя є спорт. Одним із девізів сміливо можна назвати "в здоровому тілі - здоровий дух", а ще це веселі та хороші студенти, які представляють баскетбольну команду Львівського національного університету імені Івана Франка. Про те, що для хлопців означає цей вид спорту, і на якому рівні він знаходиться у нашому університеті, розповів капітан збірної команди по баскетболу, студент групи ЕКС - 41, Мращик Адріан Костянтинович.

- Розкажи, будь ласка, про склад вашої команди, і як давно ви граєте у такому складі?
На сьогоднішній день в основному складі нашої команди грає 15 чоловік, серед яких я б виокремив 7 - 8 дійсно сильних гравців. У такому складі ми граємо уже три роки і представляємося, як збірна команда ЛНУ імені Івана Франка, оскільки назви в нас немає. До речі, з економічного факультету в нашій команді 6 чоловік.
Корзина, 21 kB - Чи важко нести на собі ярмо капітанства, і чи є в цьому якісь переваги? Як давно ти очолюєш цю посаду?
(посміхається) Важко відповісти, оскільки в нашій команді панує атмосфера рівності. Ми, як і в грі граємо командно, так і проблеми вирішуємо усі разом, тому бути капітаном зовсім не важко, та й ця роль у нас якось особливо не виділяється.
- Розкажи, будь ласка, про ваші досягнення та успіхи у галузі баскетболу?
Свою спортивну кар'єру наша команда розпочала жахливо, тобто із поразки. Але в той рік ми виграли кубок Всеукраїнської студентської олімпіади, і з кожною грою наші успіхи росли та розвивалися. В останній грі ми посіли третє місце, а в квітні нас чекає наступний чемпіонат.
- До команди може потрапити будь-хто, чи у вас є певні вимоги щодо учасників команди?
Звичайно, вимоги є, адже, щоб досягнути успіху, потрібні кращі з кращих. В першу чергу це бажання та наполегливість, а постійні тренування додадуть кваліфікації. Відбір у нашу команду проводить тренер, де упродовж місяця випробувального терміну він відбирає кращих.
- Чи не виникало у вас ідеї створити команду підтримки дівчат. І взагалі, як ти особисто ставишся до подібних речей, адже дівчата в коротеньких спідничках заважають грі?
В даний момент не виникало, хоча ідея хороша, бо до цього я ставлюся позитивно. Дівчата команди підтримки додають грі тонусу, привертають увагу глядачів і... ,можливо, протилежної команди. А якщо гравець серйозний, то він зможе зосередитися на грі.
В польоті, 40 kB - Розкажи, будь ласка, про найбільш особливий матч упродовж твого спортивного життя?
Це, мабуть, гра у 2004 році, коли наша команда вийшла у фінал із збірною коледжу. Я тоді був на першому курсі, і це була перша серйозна та успішна гра.
- Говорять, що спорт повинен бути аматорським, а професійний спорт - це самоскалічення. Як ти ставишся до цієї думки?
Особисто для мене баскетбол - аматорський. Але я вважаю, що якщо людина відчуває поклик, то вона повинна займатися ним професійно і досягати успіху. Адже спорт - це, з одного боку, видовище, до якого завжди прагнуть люди.
- Кого ти вважаєш найсильнішим баскетболістом у цій сфері? Чи маєш ти кумира?
Мабуть, я нікого не здивую, якщо скажу, що це Майкл Джордон. Він безперечно є легендою баскетболу. Звичайно, є й інші зірки, але їхній список є надто довгим. В кожного з них можна навчитися чогось особливого.
Закидає м'яч, 55 kB - Як ти ставишся до того, що у баскетбол грають жінки?
Позитивно, оскільки не вважаю баскетбол жорстоким видом спорту. Якщо дотримуватися усіх правил, то він дуже безпечний. Крім того, жінки у цій сфері досягають значних успіхів.
- Хто є вашим тренером на сьогоднішній день?Як часто у вас тренування?
Головним тренером нашої збірної є Сисін Олександр Демидович. Тренування проводяться тричі на тиждень ( вівторок, четвер, субота).
- Чи важливим у баскетболі є ріст?
Все залежить від того, на якій позиції ти граєш, але у баскетболі можна досягнути значних успіхів і не маючи високого росту.
Мяч.gif, 38 kB - Що ти побажаєш усім тим, хто тільки починає пробувати себе у сфері баскетболу?
Визначитися, що для нього означає баскетбол, на якому рівні він хоче грати: професійному чи аматорському і сміливо рухатися вперед!

Наталя Данилів