Маленьке диво - ПИСАНКА

Писанка

Це неповторний витвір народного мистецтва, це символ Всесвіту. Виготовлення писанок пов'язується з дохристиянським народним звичаєм зустрічати весну, з пробудженням землі, початком сільськогосподарських робіт, а пізніше - з Великоднем.

Писанкарство присутнє у багатьох слов'янських народів, проте великого поширення воно набуло лише в Україні, перетворившись на яскраве самобутнє явище.

"Бабусею" писанки можна вважати крашанку - яйце, зафарбоване в один колір: жовтий, червоний, зелений, синій, фіолетовий і навіть чорний. Її вживали у їжу й використовували у великодніх забавах. На зміну їй прийшла крапанка, вкрита цяточками та крапельками, нанесеними воском. Далі була мальованка - варене яйце, розмальоване пензликом. Також існували дряпанки - однокольорові, з видряпаним орнаментом. І вже остаточний варіант - це, звичайно, писанка, при чому віск накладається на поверхню яйця тоненькою трубочкою - "писачком" (звідки й назва).

Писанка вважається символом життя, сонця, безсмертя, любові і краси, весняного відродження, добра, щастя і містить глибокий зміст. Її дарують на знак перемир'я, побажання здоров'я, краси і сили, застосовують, як оберіг від лиха та стихій, для лікування різних недуг, від переляку і наговорів. Писанку також дарують дівчині, як свідчення кохання, і закопують в землю на добрий урожай. Її вручають на Великдень, як знак пошани, приязні та радості, зі словами "Христос Воскрес!".

Орнаменти та кольори писанок теж не є випадковими. Символічних малюнків налічують понад 100, кожний з яких має своє призначення. Кривулька, наприклад, або ж безконечник - символ життя, сонячного руху, початку і кінця. Триніг символізує небо, землю і повітря. Існує й інше тлумачення: цей знак може означати вогонь, воду та повітря. Щодо кольорів, то червоний символізує радість життя, любов; жовтий - місяць та зорі, урожай; зелений - багатство, буяння рослинного світу; блакитний - чисте небо, здоров'я; бронзовий - матінку-землю; чорний з білим - пошану до померлих родичів.

Писанка несе в собі високий заряд енергії. Традиційно її пишуть під час Великого посту. Але найкраще це робити у Чистий четвер та Страсну п'ятницю. Пишуть усі - і дорослі, і малі, хоча в деяких місцевостях це дозволяється робити лише жінкам. Писанку освячують, проте не їдять - її потрібно зберігати до наступного Великодня.

У давнину в Україні писання писанок було огорнене особливою святістю. Тому господині готуються до цього наперед. Вони мають очистити свої думки, позбутися гніву, сварок та образ. Писанки пишуть лише в доброму і спокійному настрої, часто наспівуючи веснянки чи гаївки. Побоюючись злого ока, від якого вони могли б втратити свою силу, їх не пишуть гуртом. Тому кожна жінка робить це наодинці, як правило, ввечері. Хоча сімейне писання також зміцнює родинні зв'язки.

Сьогодні писанкарство набуває колишнього розвою, відроджуються забуті техніки, з'являються нові майстри. Адже писанка - це один з найкращих та найдовершеніших символів України, маленьке диво, яке кожен може написати сам!

Оксана Мартин