Навчання > Економіка сталого розвитку (ЕКМ)

Економіка сталого розвитку (ЕКМ)

Тип: На вибір ВУЗу

Кафедра: економіки україни

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
416

Опис курсу

Метою курсу є формування у студентів знання економічних законів, закономірностей та механізмів, що складають об’єктивні передумови переходу національної та світової економіки до сталого розвитку, а також практичних навиків аналізу та оцінки інститутів, що покликані забезпечувати перехід економіки до сталого розвитку.
Основними завданнями вивчення дисципліни “Економіка сталого розвитку” є:

  • сформувати розуміння ролі природного капіталу та його стійкості у процесах розвитку природосоціогосподарських систем територіальної, національної та світової економіки
  • сформувати знання наукових концепцій та моделей сталого розвитку і переходу економіки до екологічної збалансованості
  • сформувати знання існуючих інституційних механізмів та невирішених проблем переходу економіки до сталого розвитку
  • сформувати навики визначення адекватної методики оцінювання вартості природного капіталу у природосоціогосподарських системах та включення еколого-економічних оцінок у аналіз проектів
  • сформувати навики визначення складових інституційного середовища та оцінки його стану з огляду на перспективи сталого розвитку економіки.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:
сутність концепції сталого (стійкого) розвитку, історію формування концепції; категоріальні відмінності концепцій економічного зростання та сталого розвитку; зміст поняття природного капіталу та екосистемних послуг, теорії управління природним капіталом, підходи до вирішення проблеми вартості природного капіталу; зміст, наслідки та недоліки концепції трьох складових сталого розвитку; проблематику української школи фізичної економії та особливості її розвитку на сучасному етапі; основні положення інституційних теорій сталого розвитку, моделі індукованих технологічних змін та коеволюційної теорії; зміст поняття, теорій та моделей екологічно збалансованого розвитку; роль міжнародних організацій у забезпеченні переходу до сталого розвитку, напрями та зміст основних міжнародних екологічних угод, сутність та складові європейських інститутів сталого розвитку; проблематику Екологічної конституції Землі; поняття та складові екологічного менеджменту, міжнародні стандарти систем екологічного менеджменту, роль та місце еколого-економічних інструментів в системі екологічного менеджменту.
вміти:

  • визначити роль та місце природного капіталу та його конкретних форм у структурі економіки територій,
  • обрати методику оцінювання вартості природного капіталу та її співвідношення з іншими вартісними показниками при оцінці проектів,
  • застосовувати наукові концепції, моделі та методологічні наукових шкіл для оцінки стану та перспектив територій з точки зору сталого розвитку,
  • визначати складові інституційного середовища реалізації проектів сталого територіального розвитку,
    оцінювати стан інституційного забезпечення сталого розвитку,
  • обрати стандарти екологічного менеджменту для потенційного впровадження під час реалізації проектів.

Рекомендована література

Нормативні документи:
1. Закон України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року” // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2011. – № 26. – ст. 218.
2. Киотский протокол к Рамочной Конвенции Организации Объединенных Наций об изменении климата. – Нью-Йорк : ООН, 1997. – 27 с.
3. Конвенція [Еспо] про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_272
4. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_120
5. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська Конвенція) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_015
6. Конвенція про охорону біологічного різноманіття [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_030
7. Монреальский протокол по веществам, разрушающим озоновый слой. – Нью-Йорк : ООН, 1987.
8. Парижское Соглашение. – Нью-Йорк : ООН, 2015. – 32 c.
9. Рамкова Конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/998_164
10. Рамочная конвенция ООН об изменении климата. – Нью-Йорк : ООН, 1992. – 30 c.
11. The Future we want: final document of the Rio+20 Conference [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rio20.net/wp-content/uploads/2012/06/N1238164.pdf

Основна:
1. Андреєва Н.М. Вплив екологічного фактора на формування сучасної системи міжнародних економічних відносин / Н.М.Андреєва, С.К.Харічков // Регіональна економіка. – 2004. – №2. – С.142–153.
2. Вернадский В.И. Розмышления натуралиста. Кн.2. Научная мысль как планетарное явление. – М.: Наука, 1997. – 150с.
3. Грабинський І.М. Еколого-економічна система України: порівняльний аналіз. – Львів: НТШ, 1997.
4. Гринів Л.С. Екологічна економіка: Навчальний посібник — Львів: “Магнолія 2006”, 2013. – 359 с.
5. Дейлі. Г. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку. К.: “Інтелсфера”, 2002. – 312с.
6. Економіка України: національна стратегія розвитку: Монографія. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 444с.
7. Загвойська Л.Д., Маселко Т.Є., Якуба М.М. Економічний аналіз інвестиційних проектів. Навч. пос. – Львів: Афіша, 2006. – 320 с.
8. Злупко С.М. Історія економічної теорії.- К.: Знання, 2005. – 719 с.
9. Манків Г. Макроекономіка: Пер. з англ. С.Панчишина. – К.: Основи, 2000. – 588с.
10. Медоуз Д.Х., Медоуз Д.Л., Рандерс И. Пределы роста: Учебн. пособие. – М.: Прогрес-Пангея, 1994.
11. Мельник Л.Г. Экологическая экономика. – Сумы: Университетская книга, 2001.
12. Структурно-інституціональні трансформації та економічна безпека держави: Монографія / [За заг. ред. О.С. Власюка, А.І. Мокія]. – Львів: Апріорі, 2012. – 836 с.
13. Туниця Ю.Ю. Екоекономіка і ринок : подолання суперечностей / Ю.Ю. Туниця. – К. : Знання, 2006. – 314 с.
14. Туниця Ю.Ю. Екологічна Конституція Землі. Ідея. Концепція. Проблеми. Частина перша. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002.
15. Форрестер Д. Мировая динамика. – АСТ, 2003.
16. Шевчук В. Українська наукова школа фізичної економії: світовий вимір та цивілізаційна перспектива: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sasaaa2004.narod.ru/Shevchuk_stattia.htm
17. Cosbey A. Climate Change, Competitiveness And Trade / Aaron Cosbey and Richard Tarasofsky. – London : The Royal Institute of International Affairs, 2007. – 41 p.
18. Ecosystem Valuation [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ecosystemvaluation.org/
19. Our Common Future: Report of the World Commission on Environment and Development / World Commission on Environment and Development. – United Nations, 1987. – 374 p.

Допоміжна:
1. Берталанфи Л. фон. Общая теория систем – критический обзор // Исследования по общей теории систем: Сборник переводов / Общ. Ред. и вст. ст. В. Н. Садовского и Э. Г. Юдина. – М.: Прогресс, 1969. С. 23–82.
2. Вернадский В.И. Химическое строение биосферы Земли и ее окружение. – М.: Наука, 1965. – 324с.
3. Винер Н. Кибернетика, или Управление и связь в животном и машине. / Пер. с англ. И.В. Соловьева и Г.Н. Поварова; Под ред. Г.Н. Поварова. – 2-е издание. – М.: Наука; Главная редакция изданий для зарубежных стран, 1983. – 344 с.
4. Грамацки Ганс Эрих. Политика пространственного развития в Европейском Союзе: европейские, национальные и региональные измерения // Регіональна економіка. – 2003. – №4. – С. 146-154.
5. Гринів Л.С Фізична економія: нові моделі сталого розвитку. – Львів.: “Ліга-прес”, 2016.
6. Гринів Л.С. Екологічно збалансована економіка: проблеми теорії: Монографія. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2001. – 240с.
7. Дюканов В.Г. Механізми Кіотського протоколу: досвід та перспективи для України / Дюканов В.Г., Дюканова О.В. – К. : Фенікс, 2006. – 160 с.
8. Капра Ф. Паутина жизни. – М.: София, 2003. – Р. 3, 8.
9. Лук’яніхіна В.О. Екологічний менеджмент. – Суми: Унів. Книга, 2002. – 314 с.
10. Любутин К. Н., Толмачев В. Д. Александр Богданов: от философии к тектологии. – Банк культурной информации, 2005.
11. М. Петровська Екологічний менеджмент. Л., ЛНУ імені І.Франка, 2006. – 186 с.
12. Національна стратегія України щодо спільного впровадження та торгівлі викидами / Вольфрам Кагі, Олег Рябоконь, Вадим Дюканов та ін. – К. : Міністерство екології та природних ресурсів, 2003. – 192 с.
13. Остром, Е. Керування спільним. Еволюція інституцій колективної дії. – Київ, 2012.
14. Подолинський С.А. Вибрані твори / Упорядн. Л.Я. Корнійчук. – К.: КНЕУ, 2000. – 328 с.
15. Руденко М. Енергія прогресу. – К.: Молодь, 1998.
16. Стратегічні пріоритети безпечного розвитку України на засадах «зеленої економіки» : монографія / В. Г. Потапенко ; [за наук.ред. д.е.н., проф. Є. В. Хлобистова]. – К. : НІСД, 2012. – 360 с.
17. Böhme K. How to strengthen the territorial dimension of ‘Europe 2020’and the EU Cohesion Policy – Warsaw: Ministry of Infrastructure and Development, 2011.
18. Broman G. I., Robèrt K. H. A framework for strategic sustainable development //Journal of Cleaner Production. – 2017. – Т. 140. – С. 17-31.
19. Coase R.H. The Problem of Social Cost / Ronald H. Coase // Journal of Law and Economics. – 1960. – №. 3. – С. 1–44.
20. Haberl H. et al. From LTER to LTSER: Conceptualizing the socioeconomic dimension of long-term socioecological research // Ecology and society. – 2006. – Т. 11. – №. 2. – С. 13.
21. Norgaard R. B. A coevolutionary interpretation of ecological civilization //The Fourth International Symposium on Eco-logical Civilization, Claremont, California. – 2010.
22. Sandor R.L. An overview of the free-market approach to climate change and conservation / Richard L. Sandor, Eric C. Bettelheim, Ian R. Swingland // Philosophical Transactions of the Royal Society A. – 2002. – №360. – P. 1607 – 1620.