Спеціально для студентів магістерської програми “Менеджмент організацій та адміністрування” ЛНУ ім. І. Франка відбулася гостьова лекція циклу «Crises Management Expert». Тема лекції: «Психодинамічний підхід до діагностики організацій у кризі».

Нашою гостею була Вікторія Слюсаренко – процесна консультантка з управління, сертифікована експертка у сфері системного бізнес-коучингу та організаційної супервізії. Вікторія Слюсаренко має значний досвід кризового консультування та очолює Українську спілку супервізії та коучингу за міжнародними стандартами ANSE.

Метою зустрічі було отримання практичних рекомендацій із діагностування організацій в умовах кризи, зокрема застосування інструментів психодинамічного підходу. Кризові ситуації, у яких сьогодні працюють практично усі організації, потребують особливої уваги до сфери управління персоналом та керівництва. Лекторка озвучила основні принципи та засади використання психологічних методів у роботі з командами та керівниками, та поділилася рекомендаціями з власного досвіду консультування та супервізії.

В ході заняття було розглянуто та обговорено із студентами конкретні кейси  впливу особистісних характеристик керівника на ухвалення важливих управлінських рішень в умовах кризи, соціально-психологічний клімат та комунікацію в колективі.

Ключові тези зустрічі.

Про психодинаміку організацій: «Під психодинамікою організацій ми маємо на увазі внутрішню динаміку команд, підрозділів, відділень, груп, підсистем та цілих організацій, а також взаємодію різних організацій між собою. Спостерігаючи за «внутрішнім життям» організації, ми цікавимось які теми, процеси, історичні події та неписані правила  є настільки конфліктними, що не обговорюються, стають табу без права проникнення у повсякденне усвідомлення. Чим менше усвідомлюються ці неопрацьовані теми, тим масивніший їх вплив на повсякденну діяльність».

Про організації в умовах ризику і стресу: «Постійний контакт із ризиком вимагає неабиякої психічної роботи як індивіда, так і організації в цілому. Мова йде про утримування внутрішньої напруги (наприклад йти на ризик, одночасно зважаючи на безпеку) і витримування пов’язаного з цим натиску конфлікту – це постійний стресовий фактор. Так як індивід пом’якшує натиск конфлікту за допомогою захисту, так і інституції в напружених ситуаціях послуговуються психосоціальними захисними механізмами. Захисним механізмом є, наприклад, всемогутнє заперечення. Воно призводить до того, що колективно перестають помічатися проблематичні аспекти ризику, місце критичної перевірки посідають грандіозні ідеї, які послаблюють контакт із реальністю і призводять до фальшивого заспокоєння».

Про психодинамічне організаційне консультування: «Коли йдеться про розвиток організації, тоді необхідна підтримка інтегративно сильної організаційної культури, яка відзначається вищезгаданими характеристиками інтегруючої організаційної роботи. Особливу увагу слід звертати на те, чи пасують одне до одного управлінські структури прийняття рішень і завдання та динаміка в управлінських групах (напр.. серед членів правління). У кризових ситуаціях йдеться про діагностику структурної, міжособистісної та системної динаміки, що призводить до незадовільного управління ризиками. В центрі уваги – виявити/розпізнати специфічне поводження організації зі своєю реальністю і сприяння вільнішому поводженню у напружених ситуаціях. У першу чергу це потребує готовності визнати несвідомі виміри та ірраціональні сили, щоби пізніше другим кроком могти заново підсилити раціональні компетенції.

Про методи: «Психодинамічне консультування організацій використовує широкий спектр методів: індивідуальне консультування (коучинг), розвиток і процесне консультування чи супервізія команди, співпраця з консультантами стратегічної орієнтації. Особливою сильною стороною цього підходу є консультування консультантів, напр. коли організаційний розвиток «застрягає» і проєкт блокується феноменами опору».

Гостьова лекція відбулася в рамках вивчення нормативної дисципліни «Економічна безпека та антикризове управління» (2 сем.) ОПП магістра «Менеджмент організацій та адміністрування» на запрошення авторки курсу доцентки кафедри менеджменету Маріанни Кохан.