Емоційне та професійне вигорання
Тип: На вибір студента
Кафедра: соціального забезпечення та управління персоналом
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 6 | 5 | Залік |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 6 | 32 | доцент Шегинська Н. З. | ЕКС-31с |
Практичні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 6 | 48 | ЕКС-31с |
Опис курсу
Мета дисципліни — ознайомити студентів із сучасним розумінням проблеми професійного вигорання, що найчастіше зустрічається у представників соціальних і комунікативних професій, зокрема у соціальних працівників, що пов’язане з високою емоційною насиченістю та складністю міжособистісного спілкування в процесі їх професійної діяльності. Специфіка роботи представників професій системи «людина-людина» вимагає уміння встановлювати довірливі відносини, потребує значного ступеня відповідальності, характеризується високим рівнем стресогенності.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) трактує синдром професійного вигорання (від англ. «burnout») як стан фізичного, емоційного або мотиваційного виснаження, що характеризується порушенням продуктивності роботи та втомою, підвищеною схильністю до соматичних захворювань, а також вживанням алкоголю чи інших психоактивних речовин з метою отримати тимчасове полегшення, що має тенденцію до розвитку фізіологічної залежності, а у багатьох випадках – суїцидальної поведінки. Однак у цьому трактуванні відсутні виразні специфічні ознаки вигорання, що відрізняють його від інших подібних феноменів.
Рекомендована література
- Балакірева К. О. Методичні рекомендації для спеціалістів соціальних служб «Профілактика та подолання професійного та емоційного вигорання». Проект програми розвитку ООН «Підтримка реформ соціального сектору в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.slideshare.net/undpukraine/ss-48391940
- Емоційне вигорання / [упоряд. : В. Дудяк] – К. : Главник, 2007. – С. 128. (Серія «Психол. інструментарій»).
- Методика оцінки якості життя Всесвітньої організації охорони здоров’я: українська версія / за ред. С. В. Пхіденко. – Дніпропетровськ, 2001. – 599 c. 15. Методичні рекомендації «Профілактика професійного вигорання працівників соціальної сфери» / [за заг. ред. М. Л. Авраменка]. – Всеукр. центр професійної реабілітації інвалідів. – Л., 2008. – 53 с.
- Практичний досвід роботи спеціалістів спеціалізованих служб та партнерських організацій Київського міського центру соціальних служб для молоді: методичний матеріал / Держ. центр соц. служб для молоді, Київський міський центр соц. служб для молоді; [упоряд. К. С. Шендеровський]. – К, 2003. – 384 с.
- Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / за ред. Ю. В. Вороненка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2010. – 316 с. 21. Самоукина Н. В. Психология оптимизма. – М., 2002. – 321 с.
- Соціальна медицина та організація охорони здоров’я: підручник / за ред. Ю. В. Вороненка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2012. – 332 с. 25. Технології роботи організаційних психологів : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядипломної освіти/ [за наук. ред. Л. М. Карамушки]. – К. : Фірма «Інкос», 2005. – 366 с.
- Чубук Р. В. Подолання синдрому професійного вигорання у майбутніх соціальних працівників // Видання ЧДУ імені Петра Могили, 2012. – Вип. 172, Т. 184. – С. 102–105.